Археологічний сезон 2013

Підсумки польового археологічного сезону 2013 року на Чернігівщині

Чергове засідання прес-клубу «Ділове слово», яке відбулося 26 грудня, було присвячене обговоренню результатів річної роботи у Чернігівській області археологічних науково-дослідницьких експедицій. Участь у заході взяли директор Інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка, кандидат історичних наук, професор Олександр Коваленко та керівники археологічних експедицій — фахівці Інституту історії, етнології та правознавства.

Олександр Коваленко нагадав, що рішенням Чернігівської обласної ради від 29 березня 2013 року було затверджено «Цільову програму археологічних досліджень в Чернігівській області на 2013–2018 роки» — першу програму такого спрямування не лише в області, а і в Україні загалом. У її рамках у поточному році на Чернігівщині здійснювали роботу 8 археологічних науково-дослідницьких експедицій. З них 7 були утворені на базі Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка

В роботі експедицій брали участь чернігівські фахівці-археологи, співробітники та студенти Інституту історії, етнології та правознавства ім. М. О. Лазаревського ЧНПУ ім. Т. Г. Шевченка, Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», а також у якості експертів і консультантів — науковці з Інституту археології Національної академії наук України (Київ), Національного гірничого університету (Дніпропетровськ), Державного Ермітажу (Санкт-Петербург, Російська Федерація), Канадського Інституту Українських студій (Торонто, Канада), інших вітчизняних та закордонних наукових і освітніх установ.

Отримані археологічні матеріали дозволяють істотно збагатити історико-культурний потенціал Чернігівської області. Після завершення роботи над науковими звітами вони будуть використані для підготовки наукових та науково-популярних публікацій, пам’яткоохоронної документації, а також у краєзнавчій, музейній та екскурсійній роботі. Колекції знахідок поповнять зібрання музейних установ Чернігівщини.

Олександр Коваленко також повідомив, що нещодавно у Гомелі вийшов друком другий том щорічника «Археологические исследования в Еврорегионе „Днепр“», який видається в рамках транскордонного співробітництва областями-учасницями по черзі.

Детально про роботу археологічних експедицій Чернігівщини та отримані знахідки розповіли безпосередньо їхні керівники.

Чернігівська експедиція (керівник — кандидат історичних наук, доцент Олена Черненко) займалася вивченням втрачених пам’яток архітектури Чернігова — прибудов до давньоруського Спасо-Преображенського собору та Петропавлівської церкви з трапезною 1676 року на території Єлецького Свято-Успенського монастиря. Отримані матеріали дозволяють визначити конструктивні особливості та відтворити будівельну історію цих споруд.

Новгород-Сіверська експедиція, також очолювана Оленою Черненко, реалізувала комплекс робіт, пов’язаних з вивченням історії давнього міста та його забудови. Головним результатом є отримання матеріалів, що дозволяють встановити існування в районі Новгорода-Сіверського гірничодобувної провінції часів Київської Русі. Встановлено, що протягом ХІ–ХІІ ст. пісковик, крейда та вапняк з Новгорода-Сіверського надходили в Чернігів для забезпечення потреб монументального будівництва.

Любецька експедиція (керівник — кандидат історичних наук, доцент Олена Веремейчик) здійснювала розкопки на території історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч», у ході яких вдалося дослідити залишки житлових та оборонних споруд ХІІІ та ХVІІ ст., а на городищі Монастирище — виявити залишки фундаментів зруйнованої церкви Іоакима та Анни XVIII ст.

Виповзівська експедиція (керівник — кандидат історичних наук, старший викладач В’ячеслав Скороход) здійснювала розкопки археологічного комплексу доби утворення Давньоруської держави — городища Х ст. поблизу с. Виповзів Козелецького району. Було досліджено залишки житлових, ремісничих та оборонних споруд, причальні конструкції з навісами для ремонту та стоянки човнів.

Батуринська експедиція (керівники — кандидат історичних наук, старший викладач В’ячеслав Скороход та старший науковий співробітник Юрій Ситий) продовжила планомірне вивчення археологічних пам`яток в межах охоронних зон Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Було виявлено нові об’єкти забудови міста та заміської резиденції Івана Мазепи на Гончарівці, що значно доповнює уявлення про розвиток козацької столиці доби Гетьманщини.

Лиственська експедиція (керівник — науковий співробітник Олександр Бондар) працювала на території городища поблизу с. Малий Листвен Ріпкинського району Чернігівської області, де було досліджено рештки забудови Х–ХІІІ ст. Водночас проводилися роботи з пошуку місця Лиственської битви 1024 року між синами Володимира Великого Мстиславом Хоробрим та Ярославом Мудрим, результатом якої стало створення Чернігівського князівства.

Мезинська експедиція (керівник — науковий співробітник Роман Луценко) досліджувала комплекс Пустинно-Рихлівського Свято-Миколаївського монастиря ХVІІ – початку ХХ ст., що знаходиться в межах території Мезинського національного природного парку. Під час досліджень були локалізовані втрачені будівлі монастирського архітектурного комплексу: Миколаївський собор та надбрамна церква Іоанна Предтечі ХVІІІ ст.

Експедиція дочірнього підприємства «Старожитності Полісся» державного підприємства «„Науково-дослідний центр“ Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України (керівник — директор підприємства Ольга Савченко) здійснювала наукову археологічну експертизу при відведенні земельних ділянок та археологічні дослідження в межах пам’яток археології у зонах новобудов у м. Чернігів: на багатошаровому поселенні доби бронзи–середньовіччя «Інститут мікробіології» та на північній околиці стародавнього міста, де виявлено залишки кургану давньоруської доби.